Опубликован полный текст томоса об автокефалии Православной церкви Украины

6 января 2019 года

В воскресенье, 6 января 2018 года, во время совместного торжественного Рождественного богослужения в кафедральном соборе Святого Георгия — официальной резиденции Константинопольского патриархата в Стамбуле (Турция), Вселенский Патриарх Варфоломей вручил подписанный им вчера томос об автокефалии Украинской православной церкви и посох Митрополиту Киевскому и Всея Украины Епифанию. Таким образом, процесс предоставления автокефалии украинской православной церкви официально завершён.

Ранее СМИ опубликовали полный перевод томоса об автокефалии Православной церкви Украины на украинский язык.

Русские Викиновости предлагают читателям полный перевод документа о независимости объединённой украинской православной церкви на русский язык.

ПАТРИАРШИЙ И СИНОДАЛЬНЫЙ ТОМОС
ПРЕДОСТАВЛЕНИЕ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЙСТВА ПРАВОСЛАВНОЙ ЦЕРКВИ УКРАИНЫ

Варфоломей, милостью Божией Архиепископ Константинополя, Нового Рима и Вселенский Патриарх
«Вы приступили к горе Сион … и в церковь первенцев» (Евр. 12:22–23) — говорит всем верным блаженный среди народов Апостол Павел: и действительно Церковь — гора, потому что она прочна и стойка, незыблема и непоколебима. Но хотя Церковь Божия является и называется единым стадом и единым телом Христовым, повсеместно имея исповедание Православной веры, иже во Святом Духе общение в Таинствах и незыблемость Апостольского преемства и канонического порядка, она ещё от апостольских времён состоит из Церквей, расположенных по местам и странам, внутренне самоуправляемых собственными пастырями и учителями, и служителями Евангелия Христова, то есть поместными Епископами, на основании не только исторического мирского значения городов и стран, но и вследствие имеющихся в них особых пасторских нужд. Итак, поскольку благочестивая и Богом хранимая страна Украинская, укрепленная и возвеличенная Высшим Промыслом, обрела свою полную политическую независимость, а её государственные и церковные руководители вот уже почти тридцать лет горячо просят о её церковном самоуправлении (αὐτοδιοίκησις) — соответственно с давними частыми просьбами её народа, время от времени обращавшимися к святейшему Апостольскому Константинопольскому Престолу, коий, согласно многовековой канонической традиции, обязан заботиться о находящихся в нужде Святых Православных Церквях, более же всего о тех, которые искони (ἀείποτε) связаны с ним каноническими узами, как, например, историческая Митрополия Киевская, — наша Мерность с состоящими при нас Преосвященными Митрополитами и Ипертимами, возлюбленными во Святом Духе братьями и сослужителями нашими, по долгу заботы Великой Церкви Христовой о Православном мире, для исцеления постоянно угрожающих расколов и разделений в поместных Церквах, единомысленно определяем и провозглашаем, дабы вся Православная Церковь, находящаяся в границах политически сформированного и полностью независимого Украинского государства, вместе со Священными Митрополиями, Архиепископиями, Епископиями, монастырями, приходами и всеми имеющимися в них церковными учреждениями, пребывающая под властью Основателя Единой, Святой, Соборной и Апостольской Церкви Богочеловека Господа и Спасителя нашего Иисуса Христа, существовала отныне канонически автокефальной, независимой и самоуправляемой, имея и признавая Первым в церковных делах каждого её канонического Предстоятеля, носящего титул «Блаженнейший Митрополит Киевский и Всея Украины», — не допуская никакого дополнения или убавления его титула без дозволения Константинопольской Церкви, — который является председателем Священного Синода, созываемого ежегодно из Архиереев, приглашаемых поочерёдно по их старшинству из числа архиерействующих в географических границах Украины. Таким образом, церковные дела в этой стране будут управляться, как провозглашают божественные и священные каноны, свободно во Святом Духе и беспрепятственно, без какого бы то ни было внешнего влияния.
К тому же, сим подписанным Патриаршим и Синодальным Томосом мы признаём и провозглашаем установленную в пределах территории Украины Автокефальную Церковь нашей духовной дочерью и призываем все Православные Церкви признавать её как сестру и поминать под именем «Святейшая Церковь Украины», с кафедрой в историческом городе Киеве, без права ставить епископов или учреждать приходы за пределами страны; уже существующие отныне подчиняются, согласно порядку, Вселенскому Престолу, который обладает канонической компетенцией над Диаспорой, поскольку юрисдикция этой Церкви существенным образом (τῷ ὄντι) ограничена территорией Украинского Государства. И мы предоставляем ей привилегии и все суверенные права, принадлежащие автокефальной церковной Власти, так что теперь Митрополит Киевский и Всея Украины, осуществляя богослужения, поминает «Всех Епископов Православных», а сонм всесвятейших Архиереев при нём поминает его имя как Первого и Предстоятеля Всесвятейшей Церкви в Украине. Всё, что касается внутреннего церковного управления, рассматривается, судится и определяется исключительно им и священным Синодом, следуя евангельскому и прочему, согласному со Священным Преданием и чтимыми каноническими постановлениями нашей Святой Православной Церкви, учением и постановлению 6-го канона I Никейского Вселенского Собора, определяющему, что «если же при общем голосовании всех, которое будет справедливым и согласным с церковным правилом, двое или трое будут против по своему любопрению, пусть имеет силу решение большинства»; к тому же сохраняется право всех архиереев и другого духовенства на апелляционное обращение к Вселенскому Патриарху, который имеет каноническое право (εὐθύνην) принимать безапелляционные судебные решения для епископов и другого духовенства поместных Церквей, согласно 9-му и 16-му священными канонами IV Халкидонского Вселенского Собора.
Проясняем к вышесказанному, что Автокефальная Церковь Украины признаёт главой Святейший Апостольский и Патриарший Вселенский Престол, как и другие Патриархи и Предстоятели, и имеет, наряду с другими каноническими обязанностями и ответственностями, первейшей миссией соблюдение неповредимости нашей Православной Веры и незыблимости канонического единства и общения с Вселенским Патриархатом и другими поместными Православными Церквами. Кроме того, отныне Митрополит Киевский и всея Украины, как и архиереи Всесвятейшей Церкви Украины, избираются в соответствии с надлежащими положениями божественных и священных Канонов и в соответствии с положениями её Устава, которые должны во всём обязательно соответствовать положениям этого Патриаршего и Синодального Томоса. Все архиереи обязаны боголюбезно пасти народ Божий, способствуя, в страхе Божием, миру и согласию в стране и в своей Церкви. Но дабы во всём пребывала не умалённая связь духовного единства и общения святых Божиих Церквей, потому что мы научились «сохранять единство духа в союзе мира» (Еф. 4:3), то каждый Блаженнейший Митрополит Киевский и всея Украины должен поминать, как издревле заповедано нам святыми Отцами нашими, Вселенского Патриарха, Блаженнейших Патриархов и других Предстоятелей поместных Православных Церквей, в череде Диптихов, согласно каноническому порядку, и сам получает место в священных диптиха и на церковных собраниях после Предстоятеля Церкви Чехии и Словакии.
Таким образом, Православная Церковь в Украине, через своего Первого или каноничного местоблюстителя Киевского Престола, обязана участвовать по важным каноническим, догматическим и другим вопросам в межправославных совещаниях, которые собираются время от времени, по священным обычаям, от начал установленным Отцами. Первый же, будучи поставлен, должен непременно посылать необходимые надлежащие Мирные Грамоты к Вселенскому Патриарху и к другим Предстоятелям, и сам вправе получать от них таковые, и начинать мирные визиты, согласно принятым обычаям, с Первопрестольной Церкви Константинопольской, получая от неё и Святое Миро во свидетельство духовного единства с ней. Для решения крупных вопросов церковного, догматического и канонического характера Блаженнейшему митрополиту Киевскому и всея Украины следует, от имени Священного Синода своей Церкви, обращаться к нашему Святейшего Патриаршему и Вселенскому Престолу, испрашивая от него авторитетного мнения и твёрдого взаимопонимания, причём права Вселенского Престола на Экзархат в Украине и Священные Ставропигии сохраняются неумалёнными.
Итак, на всех этих и вытекающих из них условиях, наша Святая Великая Церковь Христова благословляет и провозглашает Православную Церковь в Украине Автокефальной и призывает на преосвященнейшую Иерархию на Украинской земле, непорочный клир и благочестивый народ её, щедрые божественные дары из неисчерпаемого сокровища Святого Духа, молясь, дабы Первый и Великий Архиерей Иисус Христос, заступничеством пренепорочной и всеблагословенной Владычицы нашей Богородицы и Приснодевы Марии, святого славного и равноапостольного князя Владимира и святой славной княгини Ольги, преподобных и богоносных Отцов наших подвижников и монахов Киево-Печерской Лавры и других монастырей, укрепил навсегда в теле Единой, Святой, Соборной и Апостольской Церкви причисленную к нему таким образом Автокефальную Церковь Украины и даровал ей благостояние, единство, мир и прирастание, во славу Его и Отца и Святого Духа.
Всё это, таким образом решённое и рассуждённое и с радостью объявленное вам от чтимого Центра Православия, было утверждено соборно, а для вечного соблюдения этого издаётся этот Патриарший и Синодальный Томос, написанный и подписанный на Кодексе нашей Великой Христовой Церкви Константинопольской, вручаемый в точной и идентичной копии Блаженнейшему Предстоятелю Святейшей Церкви Украины господину Епифанию и Его Превосходительству Президенту страны господину Петру Порошенко, в вечное свидетельство и постоянное представление.
В год две тысячи девятнадцатый, месяца января 6 числа, индиктиона 12.
☦ Вселенский Патриарх Варфоломей, во Христе Боге выносит решение
☦ Митрополит Вриульский Пантелеимон,
☦ Митрополит Итальянский и Мальтийский Геннадий,
☦ Митрополит Германский Августин,
☦ Митрополит Транупольский Герман,
☦ Митрополит Нью-Джерсийский Евангел,
☦ Митрополит Родосский Кирилл,
☦ Митрополит Ретимнийский и Авлопотамский Евгений,
☦ Митрополит Корейский Амвросий,
☦ Митрополит Сингапурский Константин,
☦ Митрополит Австрийский Арсений,
☦ Митрополит Симский Хризостом,
☦ Митрополит Чикагский Нафанаил.

Оригинальный текст(укр.)

ПАТРІАРШИЙ І СИНОДАЛЬНИЙ ТОМОС
НАДАННЯ АВТОКЕФАЛЬНОГО ЦЕРКОВНОГО УСТРОЮ ПРАВОСЛАВНІЙ ЦЕРКВІ УКРАЇНИ

Варфоломій, милістю Божою Архієпископ Константинополя, Нового Риму і Вселенський Патріарх
«Ви приступили до гори Сіонської… і до церкви первороджених" (Євр. 12:22-23), блаженний серед народів Апостол Павло говорить всім вірним: і дійсно Церква є горою, тому міцною і стійкою, непорушною і непохитною. Але хоча одним стадом та одним тілом Христовим є і називається Церквою Божою, яка повсюди має сповідання Православної віри, спільність таїнства у Дусі Святому і непорушність Апостольського спадкоємства і канонічного порядку, ще від апостольських часів складається з Церков розташованих по місцях і країнах, внутрішньо самоврядованих власними пастирями і вчителями, і служителями Євангелія Христового, тобто кожного місця єпископами, з причин не лише історичного значення міст і країн у світі, але й внаслідок особливих пасторських необхідностей у них.
Отож, оскільки благочестива і Богом бережена земля Україна укріплена і звеличена вищим промислом і отримала свою політичну незалежність, державні та церковні керівники якої вже майже тридцять років палко просять її церковного самоврядування та пліч-о-пліч з народом й одноголосно з давніми його проханнями свого часу зверненими до святішого Апостольського Константинопольського престолу, котрий за багатовіковим канонічним переданням зобов’язаний турбуватися про Святі Православні Церкви, які мають в цьому потребу, а найбільше про ті, які завше з ним зв'язані канонічними узами, як-от історична Митрополія Київська, - то наша Покірність з Преосвященними при нас Митрополитами та всечесними улюбленими в Святому Дусі братами і співслужителями, з обов’язку турботи Великої Христової Церкви за Православний світ, для зцілення постійно загрожуючих розколів та розділів у помісних Церквах, однодумно визначаємо та проголошуємо, щоб уся Православна Церква, що знаходиться в межах політично сформованої і цілковито незалежної держави України разом із Священними Митрополіями, Архієпископіями, Єпископіями, монастирями, парафіями і всіма в них церковними установами, що знаходиться під покровом Засновника Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви Боголюдини Господа і Спасителя нашого Ісуса Христа, існувала віднині канонічно автокефальною, незалежною і самоврядованою, маючи Першого в церковних справах і визнаючи кожного канонічного її Предстоятеля, який носить титул «Блаженніший Митрополит Київський і Всієї України», - не допускається якогось доповнення чи віднімання від його титулу без дозволу Константинопольської Церкви, - який є головою Святішого Синоду, котрий щороку скликається з Архієреїв, запрошуваних почергово за їхнім старшинством, з числа тих, що мають єпархії в географічних межах України. Таким чином управлятимуться справи Церкви в цій країні, як проголошують божественні і святі Канони, вільно й у Святому Дусі, і безперешкодно, без будь-якого іншого зовнішнього впливу.
До того ж, цим підписаним Патріаршим і Синодальним Томосом, ми визнаємо і проголошуємо встановлену, в межах території України, Автокефальну Церкву нашою духовною донькою і закликаємо усі Православні Церкви визнавати її як сестру і згадувати під іменем «Святіша Церква України», як таку, що має своєю кафедрою історичне місто Київ, не може ставити єпископів чи засновувати парафії за межами держави; вже існуючі тепер підкоряються, згідно порядком, Вселенському Престолу, який має канонічні повноваження у Діаспорі, бо юрисдикція цієї Церкви є територією Української Держави.
І ми надаємо їй привілеї і всі суверенні права, належні автокефальній церковній Владі, так що відтепер Митрополит Київський і Всієї України, здійснюючи богослужіння поминає «Усіх Єпископів Православних», а сонм найсвятіших Архієреїв при ньому поминає його ім’я як Першого і Предстоятеля Найсвятішої Церкви в Україні. Те, що стосується внутрішнього церковного управління, розглядається, судиться і визначається виключно ним і священним Синодом, слідуючи євангельському та іншому вченню, згідно із священним переданням і шанованими канонічними постановами нашої Святої Православної Церкви, і настанові 6-го канону І Нікейського Вселенського Собору, який визначає, що «якщо ж при спільному голосуванні всіх, яке буде справедливим, і згідно церковного канону, двоє чи троє через власну схильність до суперечок заперечують, то нехай має силу рішення більшості», до того ж зберігається право всіх архієреїв та іншого духовенства на апеляційне звернення до Вселенського Патріарха, який має канонічну відповідальність приймати безапеляційні судові рішення для єпископів та іншого духовенства помісних Церков, згідно з 9-м і 16-м священними канонами IV Халкедонського Вселенського Собору.
Прояснюємо до вище сказаного, що Автокефальна Церква України визнає головою Святіший Апостольський і Патріарший Вселенський Престол, як і інші Патріархи і Предстоятелі, і має разом з іншими канонічними обов'язками і відповідальностями, насамперед для збереження нашої Православної Віри неушкодженою та канонічної єдності і спілкування з Вселенським Патріархатом й іншими помісними Православними Церквами непорушними. І до цього, Митрополит Київський і всієї України, як і архієреї Найсвятішої Церкви України, обираються віднині відповідно до належних положень божественних і священних Канонів і згідно з відповідними положеннями її Статуту, які мають в усьому обов’язково відповідати положенням цього Патріаршого і Синодального Томосу. Усі архієреї зобов’язані турбуватися, щоб боголюбно пасти народ Божий, провадячи в страху Божому мир і згоду в країні та в своїй Церкві.
Але щоб в усьому перебував не применшений зв'язок духовної єдності і спілкування святих Божих Церков, бо ми навчилися «зберігати єдність духа в союзі миру"(Еф. 4: 3), то кожний Блаженніший Митрополит Київський і всієї України повинен поминати за давніми переданнями святих Отців наших, Вселенського Патріарха, Блаженніших Патріархів та інших Предстоятелів помісних Православних Церков, у ряду Диптихів, згідно з канонічним порядком, отримавши своє місце після Предстоятеля Церкви Чехії і Словакії в священних Диптихах і на церковних зібраннях.
Таким чином, православна Церква України, через свого Першого чи канонічного місцеблюстителя Київського Престолу, зобов’язана брати участь стосовно важливих канонічних, догматичних та інших питань в міжправославних нарадах, які збираються час від часу, за священним звичаєм, від початків усталеним Отцями. Перший же, настановлений, зобов’язаний обов'язково посилати необхідні належні Мирні Грамоти до Вселенського Патріарха і до інших Предстоятелів, і сам має право від них отримувати, починаючи свої мирні поїздки від Першопрестольної Церкви Константинополя за звичаями, отримуючи від неї і Святе Миро, для вияву духовної єдності з нею. Для вирішення значних питань церковного, догматичного та канонічного характеру слід Блаженнішому митрополит Київський і всієї України, від імені Священного Синоду своєї Церкви звертатися до нашого Святішого Патріаршого і Вселенською Престолу, прагнучи від нього авторитетної думки і твердого взаєморозуміння, при чому права Вселенського Престолу на Екзархат в Україні і священні ставропігії зберігаються неприменшеними.
Отож, на усіх цих умовах, наша Свята Христова Велика Церква благословляє і проголошує Православну Церкву України Автокефальною і щедро закликає на Ієрархію на Українській землі, непорочний клір і благочестивий народ її, з невичерпного скарбу Святого Духа, божественні дари, молячись, щоб Перший і Великий Архієрей Ісус Христос, заступництвом всенеспорочної і всеблагословенної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії, святого славного і рівноапостольного князя Володимира і святої славної княгині Ольги, преподобних і богоносних Отців наших, подвижників і монахів Києво-Печерської Лаври та інших монастирів, нехай укріпить назавше її в тілі Єдиної, Святої, Соборної і Апостольської Церкви таким чином зараховану Автокефальну Церкву України і подасть їй благостояння, єдність, мир і зростання, на славу Його і Отця і Святого Духа.
Таким чином таке вирішене і розсуджене і в радості сповіщене вам від шанованого Центру Православ’я було соборно затверджено, для постійного збереження видасться цей Патріарший і Синодальний Томос, написаний і підписаний в Кодексі нашої Великої Христової Константинопольської Церкви, вручений в точній і ідентичній копії Блаженнішому Пресдстоятелю Святішої Церкви України, митрополиту Єпіфанію і Його Високоповажності Президенту країни пану Петру Порошенку, для вічного доказу і постійного представлення.
Року дві тисячі дев’ятнадцятого, місяця січня, 6 числа, індиктіона 12.

☦ Вселенський Патріарх Варфоломій, в Христі Бозі вирішує

☦ митрополит Вріульський Пантелеймон,

☦ митрополит Італійський і Мальтійський Геннадій,

☦ митрополит Германський Августин,

☦ митрополит Транупольський Герман,

☦ митрополит Нью-Джерський Євангел,

☦ митрополит Родоський Кирилл,

☦ митрополит Ретімнський і Авлопотамський Євгеній,

☦ митрополит Корейський Амвросій,

☦ митрополит Сингапурський Костянтин,

☦ митрополит Австрійський Арсеній,

☦ митрополит Сімський Хризостом,

☦ митрополит Чиказький Нафанаїл.

Оригинальный текст(греч.)

ΠΑΤΡΙΑΡΧΙΚΟΣ ΚΑΙ ΣΥΝΟΔΙΚΟΣ ΤΟΜΟΣ
ΧΟΡΗΓΗΣΕΩΣ ΑΥΤΟΚΕΦΑΛΟΥ ΕΚΚΛΗΣΙΑΣΤΙΚΟΥ ΚΑΘΕΣΤΩΤΟΣ ΕΙΣ ΤΗΝ ΕΝ ΟΥΚΡΑΝΙΑι ΟΡΘΟΔΟΞΟΝ ΕΚΚΛΗΣΙΑΝ

Βαρθολομαῖος, ἐλέῳ Θεοῦ, Ἀρχιεπίσκοπος Κωνσταντινουπόλεως, Νέας Ρώμης καὶ Οἰκουμενικὸς Πατριάρχης.
«Προσεληλύθατε Σιὼν ὄρει ... καὶ Ἐκκλησίᾳ πρωτοτόκων» (Ἑβρ. ιβ´, 22–23), ὁ μακάριος τῶν ἐθνῶν Ἀπόστολος Παῦλός φησι πᾶσι πιστοῖς, εἰκότως δὲ ὄρος ἡ Ἐκκλησία, διὰ τὸ βέβαιον καὶ πάγιον καὶ ἀσάλευτον καὶ ἄσειστον. Κἂν δὲ μία ποίμνη καὶ ἓν σῶμα Χριστοῦ καὶ ἔστι καὶ λέγεται ἡ τοῦ Θεοῦ Ἐκκλησία, ἔχουσα πανταχοῦ τὴν τῆς ὀρθοδόξου πίστεως ὁμολογίαν, τὴν ἐν Πνεύματι Ἁγίῳ ἐν τοῖς μυστηρίοις κοινωνίαν καὶ τὸ τῆς ἀποστολικῆς διαδοχῆς καὶ κανονικῆς τάξεως ἀδιασάλευτον, συνίσταται ἀπό τῶν ἀποστολικῶν ἤδη χρόνων, ἐκ κατὰ τόπους καὶ χώρας Ἐκκλησιῶν, ἐσωτερικῶς αὐτοδιοικουμένων ὑπὸ ἰδίους ποιμένας καὶ διδασκάλους καὶ διακόνους τοῦ Εὐαγγελίου τοῦ Χριστοῦ, ἤτοι τοὺς ἑκασταχοῦ Ἐπισκόπους, ἐπὶ τῷ λόγῳ οὐ μόνον τῆς ἱστορικῆς ἐν τῷ κόσμῳ σημασίας τῶν πόλεων καὶ χωρῶν, ἀλλὰ καὶ τῶν ἐν αὐταῖς ἰδιαζουσῶν ποιμαντικῶν ἀναγκῶν.
Τοιγαροῦν, τῆς εὐσεβεστάτης καὶ θεοφρουρήτου χώρας τῆς Οὐκρανίας, τῇ ἄνωθεν προνοίᾳ κρατυνθείσης καὶ μεγαλυνθείσης καὶ τὴν ὁλοτελῆ πολιτικὴν αὐτῆς ἀνεξαρτησίαν ἀπολαβούσης, τῶν δὲ πολιτειακῶν καὶ ἐκκλησιαστικῶν αὐτῆς ἀρχόντων ἐπὶ τριακονταετίαν ὅλην διακαῶς αἰτουμένων τὴν ἐκκλησιαστικὴν αὐτῆς αὐτοδιοίκησιν, συστοιχούντων καὶ εἰς παλαιὰ συναφῆ αἰτήματα τοῦ λαοῦ αὐτῆς κατὰ καιροὺς διατυπωθέντα πρὸς τὸν ἁγιώτατον Ἀποστολικὸν Θρόνον τῆς Κωνσταντινουπόλεως, τὸν ὑπὸ τῆς μακρᾶς κανονικῆς παραδόσεως ὑποχρεωμένον προνοεῖν περὶ τῶν ἐν ἀνάγκαις εὑρισκομένων Ἁγίων Ὀρθοδόξων Ἐκκλησιῶν, μάλιστα δὲ τῶν μετ᾽ αὐτοῦ διὰ κανονικῶν δεσμῶν ἀείποτε συνδεδεμένων τοιούτων, ὡς ἡ ἱστορική Μητρόπολις Κιέβου, ἡ Μετριότης ἡμῶν μετὰ τῶν περὶ ἡμᾶς Ἱερωτάτων Μητροπολιτῶν καὶ ὑπερτίμων, τῶν ἐν Ἁγίῳ Πνεύματι ἀγαπητῶν ἀδελφῶν καὶ συλλειτουργῶν, ἐν τῇ ὀφειλετικῇ μερίμνῃ τῆς Μεγάλης τοῦ Χριστοῦ Ἐκκλησίας πρὸς τὸν Ὀρθόδοξον κόσμον, ἐπὶ θεραπείᾳ τῶν χρονίως σοβούντων σχισμάτων καὶ μερισμῶν εἰς τὰς κατὰ τόπους Ἐκκλησίας, ὁμογνωμόνως, ὁρίζομέν τε καὶ ἀνακηρύττομεν, ἵνα σύμπασα ἡ ἐν τοῖς ὁρίοις τοῦ πολιτικῶς συγκροτηθέντος καὶ τέλεον ἀνεξαρτητοποιηθέντος Κράτους τῆς Οὐκρανίας περιλαμβανομένη Ὀρθόδοξος Ἐκκλησία, μετὰ τῶν Ἱερῶν Μητροπόλεων, Ἀρχιεπισκοπῶν, Ἐπισκοπῶν, μοναστηρίων τε καὶ ἐνοριῶν καὶ πάντων τῶν ἐν αὐταῖς ἐκκλησιαστικῶν καθιδρυμάτων, τελοῦσα ὑπὸ τὸν Δομήτορα τῆς Μιᾶς, Ἁγίας, Καθολικῆς καὶ Ἀποστολικῆς Ἐκκλησίας θεάνθρωπον Κύριον καὶ Σωτῆρα ἡμῶν Ἰησοῦν Χριστόν, ὑπάρχῃ τοῦ λοιποῦ κανονικῶς αὐτοκέφαλος, ἀνεξάρτητος καὶ αὐτοδιοίκητος, Πρῶτον ἐν τοῖς ἐκκλησιαστικοῖς πράγμασιν ἔχουσα καὶ ἐπιγιγνώσκουσα τὸν ἑκάστοτε κανονικὸν Προκαθήμενον αὐτῆς, φέροντα τὸν τίτλον «Μακαριώτατος Μητροπολίτης Κιέβου καὶ πάσης Οὐκρανίας», μὴ ἐπιτρεπομένης προσθήκης τινὸς ἢ ἀφαιρέσεως τῷ αὐτοῦ τίτλῳ, δίχα τῆς ἀδείας τῆς Ἐκκλησίας τῆς Κωνσταντινουπόλεως· πρόεδρον ὄντα Ἱερᾶς Συνόδου, συγκροτουμένης κατ’ ἔτος ἐξ Ἀρχιερέων, προσκαλουμένων ἐκ περιτροπῆς κατὰ τὰ πρεσβεῖα αὐτῶν, ἐκ τῶν ἀρχιερατευόντων ἐν τοῖς γεωγραφικοῖς ὁρίοις τῆς Οὐκρανίας. Οὕτω γὰρ διακυβερνηθήσονται τὰ τῆς Ἐκκλησίας ἐν τῇ χώρᾳ ταύτῃ, ὡς οἱ θεῖοι καὶ ἱεροὶ διακηρύττουσι Κανόνες, ἐλευθέρως τε καὶ ἐν Ἁγίῳ Πνεύματι καὶ ἀκωλύτως, μακρὰν πάσης ἄλλης ἔξωθεν ἐπεμβάσεως.
Πρὸς τούτοις δὲ τὴν καθισταμένην διὰ τοῦδε τοῦ ἐνυπογράφου Πατριαρχικοῦ καὶ Συνοδικοῦ Τόμου, ἐν τοῖς ὁρίοις τῆς ἐπικρατείας τῆς Οὐκρανίας, Αὐτοκέφαλον Ἐκκλησίαν ἐπιγιγνώσκομεν καὶ ἀνακηρύττομεν πνευματικὴν ἡμῶν θυγατέρα καὶ πάσαις ταῖς ἀνὰ τὴν οἰκουμένην Ὀρθοδόξοις Ἐκκλησίαις συνιστῶμεν ὡς ἀδελφὴν ἀναγνωρίζεσθαι καὶ μνημονεύεσθαι τῷ ὀνόματι «Ἁγιωτάτη Ἐκκλησία τῆς Οὐκρανίας», ἔχουσαν ἕδραν αὐτῆς τὴν τοῦ Κιέβου ἱστορικὴν πόλιν, μὴ δυναμένην καθιστάναι ἐπισκόπους ἢ πηγνύειν ὑπερόρια θυσιαστήρια, τῶν ἤδη ὑφισταμένων ὑπαγομένων τοὐντεῦθεν, κατὰ τὴν τάξιν, τῷ Οἰκουμενικῷ Θρόνῳ, τῷ ἔχοντι τὴν κανονικὴν ἁρμοδιότητα ἐπὶ τῆς Διασπορᾶς, περιοριζομένης τῷ ὄντι τῆς δικαιοδοσίας αὐτῆς ἐντὸς τῶν ἐδαφῶν τοῦ Οὐκρανικοῦ Κράτους. Καὶ δὴ καὶ τὰς προνομίας καὶ πάντα τὰ κυριαρχικὰ δικαιώματα τὰ τῇ αὐτοκεφάλῳ ἐκκλησιαστικῇ Ἀρχῇ παρομαρτοῦντα παρέχομεν αὐτῇ, ὥστε τοῦ λοιποῦ τὸν μὲν Μητροπολίτην Κιέβου καὶ πάσης Οὐκρανίας ἱερουργοῦντα μνημονεύειν «Πάσης Ἐπισκοπῆς Ὀρθοδόξων», τὴν δὲ περὶ αὐτὸν χορείαν τῶν ἁγιωτάτων Ἀρχιερέων τοῦ ὀνόματος αὐτοῦ, ὡς Πρώτου καὶ Προκαθημένου τῆς ἐν Οὐκρανίᾳ Ἁγιωτάτης Ἐκκλησίας. Τὰ δὲ πρὸς τὴν ἐσωτερικὴν ἐκκλησιαστικὴν διοίκησιν ἀφορῶντα ἀνακρίνεσθαι, ἐκδικάζεσθαι καὶ καθορίζεσθαι ἀπολύτως ὑπ’ αὐτοῦ καὶ τῆς Ἱερᾶς Συνόδου, ἀκολούθως τῇ εὐαγγελικῇ καὶ τῇ λοιπῇ, κατὰ τὴν ἱερὰν Παράδοσιν καὶ τὰς σεβασμίας κανονικὰς διατάξεις τῆς Ἁγίας Ὀρθοδόξου ἡμῶν Ἐκκλησίας, διδασκαλίᾳ καὶ τῇ προτροπῇ τοῦ ς´ κανόνος τῆς Α´ ἐν Νικαίᾳ Οἰκουμενικῆς Συνόδου, τῆς ὁριζούσης ὅτι, «ἐὰν μέντοι τῇ κοινῇ πάντων ψήφῳ, εὐλόγῳ οὔσῃ, καὶ κατὰ κανόνα ἐκκλησιαστικόν, δύο ἢ τρεῖς δι’ οἰκείαν φιλονικείαν ἀντιλέγωσι, κρατείτω ἡ τῶν πλειόνων ψῆφος», διατηρουμένου προσέτι καὶ τοῦ δικαιώματος πάντων τῶν Ἀρχιερέων καὶ τῶν λοιπῶν κληρικῶν ἐκκλήτου προσφυγῆς τῷ Οἰκουμενικῷ Πατριάρχῃ, κατέχοντι τὴν κανονικὴν εὐθύνην τοῦ λαμβάνειν ἀμετακλήτως ἀποφάσεις ἐπὶ τῶν κρίσεων δι’ ἐπισκόπους καὶ λοιποὺς κληρικοὺς τῶν τοπικῶν Ἐκκλησιῶν, συμφώνως τοῖς θ΄ καὶ ιζ´ ἱεροῖς κανόσι τῆς Δ´ ἐν Χαλκηδόνι Οἰκουμενικῆς Συνόδου.
Προσεπιδηλοῦμεν τοῖς ἀνωτέρω ὅτι ἡ ἐν Οὐκρανίᾳ Αὐτοκέφαλος Ἐκκλησία γινώσκει ὡς κεφαλὴν τὸν Ἁγιώτατον Ἀποστολικὸν καὶ Πατριαρχικὸν Οἰκουμενικὸν Θρόνον, ὡς καὶ οἱ λοιποὶ Πατριάρχαι καὶ Προκαθήμενοι, ἔχει δέ, σὺν ταῖς ἄλλαις κανονικαῖς ὑποχρεώσεσι καὶ εὐθύναις, πρωτίστην ἀποστολὴν τὴν τήρησιν τῆς Ὀρθοδόξου ἡμῶν Πίστεως ἀδιαλωβήτου καὶ τῆς κανονικῆς ἑνότητος καὶ κοινωνίας μετὰ τοῦ Οἰκουμενικοῦ Πατριαρχείου καὶ τῶν λοιπῶν κατὰ τόπους Ὀρθοδόξων Ἐκκλησιῶν ἀπαρασαλεύτου. Προσέτι δέ, ὁ Μητροπολίτης Κιέβου καὶ πάσης Οὐκρανίας, ὡς καὶ οἱ Ἀρχιερεῖς τῆς Ἁγιωτάτης Ἐκκλησίας τῆς Οὐκρανίας, ἐκλέγονται ἀπὸ τοῦ νῦν κατὰ τὰς προβλέψεις τῶν θείων καὶ ἱερῶν Κανόνων καὶ κατὰ τὰς σχετικὰς διατάξεις τοῦ Καταστατικοῦ Χάρτου αὐτῆς, συμφωνοῦντος ἀπαραιτήτως ἐν πᾶσι πρὸς τὰς διατάξεις τοῦ παρόντος Πατριαρχικοῦ καὶ Συνοδικοῦ Τόμου. Ὀφείλουσι πάντες οἱ Ἀρχιερεῖς ἵνα ποιμαίνωσι τὸν λαὸν τοῦ Θεοῦ θεοφιλῶς, προάγοντες, ἐν φόβῳ Θεοῦ, τὴν εἰρήνην καὶ τὴν ὁμόνοιαν ἐν τῇ χώρᾳ καὶ τῇ Ἐκκλησίᾳ αὐτῶν.
Ἀλλ’ ἵνα ὁ τῆς πνευματικῆς ἑνότητος καὶ συναφείας τῶν ἁγίων τοῦ Θεοῦ Ἐκκλησιῶν ἀπαραμείωτος ἐν ἅπασι παραμένῃ σύνδεσμος, καὶ γὰρ ἐδιδάχθημεν «τηρεῖν τὴν ἑνότητα τοῦ πνεύματος ἐν τῷ συνδέσμῳ τῆς εἰρήνης» (Ἐφεσ. δ΄, 3), ὁ κατὰ καιροὺς Μακαριώτατος Μητροπολίτης Κιέβου καὶ πάσης Οὐκρανίας ὀφείλει μνημονεύειν, κατὰ τὰ παλαιόθεν ὑπὸ τῶν ἁγίων Πατέρων ἡμῶν παραδεδομένα, τοῦ τε Οἰκουμενικοῦ Πατριάρχου, τῶν Μακαριωτάτων Πατριαρχῶν καὶ τῶν λοιπῶν Προέδρων τῶν κατὰ τόπους Ὀρθοδόξων Αὐτοκεφάλων Ἐκκλησιῶν, ἐν τῇ σειρᾷ τῶν Διπτύχων, κατὰ τὴν κανονικὴν τάξιν, τοῦ ἰδίου λαμβάνοντος τὸν τόπον μετὰ τὸν Προκαθήμενον τῆς κατὰ Τσεχίαν καὶ Σλοβακίαν Ἐκκλησίας ἔν τε τοῖς ἱεροῖς Διπτύχοις καὶ ἐν ταῖς ἐκκλησιαστικαῖς συνελεύσεσιν.
Ὡσαύτως, ἡ ἐν Οὐκρανίᾳ Ὀρθόδοξος Ἐκκλησία, διὰ τοῦ Πρώτου αὐτῆς ἢ τοῦ κανονικοῦ τοποτηρητοῦ τοῦ Θρόνου τοῦ Κιέβου, ὑποχρεοῦται μετέχειν, ἐπὶ σπουδαίων κανονικῶν, δογματικῶν καὶ λοιπῶν ζητημάτων, τῶν κατὰ καιροὺς Διορθοδόξων διασκέψεων, κατὰ τὴν ἀπ’ ἀρχῆς κρατήσασαν ἱερὰν τῶν Πατέρων συνήθειαν. Ὀφείλει δὲ ὁ Πρῶτος, ἐγκαθιστάμενος, ἀποστέλλειν ἐξάπαντος τὰ ἀναγκαῖα Εἰρηνικὰ Γράμματα καταστάσεως πρός τε τὸν Οἰκουμενικὸν Πατριάρχην καὶ πρὸς τοὺς λοιποὺς Προκαθημένους, τοῦθ’ ὅπερ καὶ αὐτὸς δικαιοῦται παρὰ τούτων ἀποδέχεσθαι, ἀρχομένης τῆς εἰρηνικῆς περιοδείας αὐτοῦ ἐκ τῆς Πρωτοθρόνου Ἐκκλησίας τῆς Κωνσταντινουπόλεως κατὰ τὰ εἰωθότα, λαμβάνων καὶ τὸ Ἅγιον Μύρον παρ᾽ αὐτῆς, εἰς δήλωσιν τῆς πνευματικῆς μετ’ αὐτῆς ἑνότητος. Προκειμένου δὲ περὶ μειζόνων ζητημάτων ἐκκλησιαστικῆς, δογματικῆς καὶ κανονικῆς φύσεως, ὁ Μακαριώτατος Μητροπολίτης Κιέβου καὶ πάσης Οὐκρανίας, ἐκ μέρους τῆς Ἱερᾶς Συνόδου τῆς Ἐκκλησίας αὐτοῦ, δέον ὅπως ἀπευθύνηται πρὸς τὸν καθ’ ἡμᾶς Ἁγιώτατον Πατριαρχικὸν καὶ Οἰκουμενικὸν Θρόνον, ἐκζητῶν τὴν ἔγκυρον γνώμην καὶ βεβαίαν συναντίληψιν αὐτοῦ, τῶν δικαιωμάτων τοῦ Οἰκουμενικοῦ Θρόνου ἐπὶ τῆς ἐν Οὐκρανίᾳ Ἐξαρχίας καὶ τῶν Ἱερῶν Σταυροπηγίων σῳζομένων ἀπαραμειώτων.
Ἐπὶ πᾶσιν οὖν τούτοις καὶ ἐπ’ αὐτοῖς τοῖς ὅροις, ἡ καθ’ ἡμᾶς Ἁγία τοῦ Χριστοῦ Μεγάλη Ἐκκλησία εὐλογεῖ καὶ ἀνακηρύσσει τὴν ἐν Οὐκρανίᾳ Ὀρθόδοξον Ἐκκλησίαν ὡς Αὐτοκέφαλον καὶ δαψιλεῖς ἐπικαλεῖται ἐπὶ τὴν ἀνὰ τὴν Οὐκρανικὴν χώραν σεβασμίαν Ἱεραρχίαν, τὸν εὐαγῆ κλῆρον καὶ τὸν εὐσεβῆ λαὸν αὐτῆς, ἐκ τῶν ἀκενώτων θησαυρῶν τοῦ Παναγίου Πνεύματος, τὰς θείας δωρεάς, ἐπευχομένη ὅπως, ὁ Πρῶτος καὶ Μέγας Ἀρχιερεὺς Ἰησοῦς Χριστός, πρεσβείαις τῆς παναχράντου καὶ ὑπερευλογημένης δεσποίνης ἡμῶν Θεοτόκου καὶ ἀειπαρθένου Μαρίας, τοῦ ἁγίου ἐνδόξου καὶ ἰσαποστόλου πρίγκηπος Βλαδιμήρου καὶ τῆς ἁγίας ἐνδόξου βασιλίσσης Ὄλγας, τῶν ὁσίων καὶ θεοφόρων Πατέρων ἡμῶν ἀσκητῶν καὶ μοναχῶν τῆς Λαύρας τοῦ Κιέβου καὶ τῶν λοιπῶν Μονῶν, στηρίζῃ ἐσαεὶ τὴν οὕτως ἐν τῷ σώματι τῆς Μιᾶς, Ἁγίας, Καθολικῆς καὶ Ἀποστολικῆς Ἐκκλησίας συναριθμηθεῖσαν Αὐτοκέφαλον Ἐκκλησίαν τῆς Οὐκρανίας καὶ παρέχῃ αὐτῇ εὐστάθειαν, ἑνότητα, εἰρήνην καὶ αὔξησιν, εἰς δόξαν Αὐτοῦ καὶ τοῦ Πατρὸς καὶ τοῦ Ἁγίου Πνεύματος.
Ταῦτα οὕτω δόξαντα καὶ κριθέντα καὶ ἐν χαρᾷ ἐξαγγελλόμενα ὑμῖν ἀπὸ τοῦ σεπτοῦ τῆς Ὀρθοδοξίας Κέντρου, ἐκυρώθησαν συνοδικῶς, εἰς μόνιμον δὲ τούτων παραφυλακὴν ἐκδίδοται ὁ Πατριαρχικὸς καὶ Συνοδικὸς οὗτος Τόμος, καταστρωθεὶς μὲν καὶ ὑπογραφεὶς ἐν τῷ Κώδικι τῆς καθ᾽ ἡμᾶς Μεγάλης τοῦ Χριστοῦ Ἐκκλησίας τῆς Κωνσταντινουπόλεως, ἐγχειρισθεὶς δὲ ἐν ἴσῳ καὶ ἀπαραλλάκτῳ τῷ Μακαριωτάτῳ Προκαθημένῳ τῆς Ἁγιωτάτης Ἐκκλησίας τῆς Οὐκρανίας κυρίῳ Ἐπιφανίῳ καὶ τῷ ἐξοχωτάτῳ Προέδρῳ τῆς χώρας κυρίῳ Πέτρῳ Ποροσένκο, εἰς διηνεκῆ ἔνδειξιν καὶ μόνιμον παράστασιν.
Ἐν ἔτει δισχιλιοστῷ καὶ δεκάτῳ ἐνάτῳ, κατὰ μῆνα Ἰανουάριον ϛ´, Ἐπινεμήσεως ΙΒ’
† Ὁ Κωνσταντινουπόλεως Βαρθολομαῖος, ἐν Χριστῷ τῷ Θεῷ ἀποφαίνεται
† Ὁ Βρυούλων Παντελεήμων
† Ὁ Ἰταλίας καὶ Μελίτης Γεννάδιος
† Ὁ Γερμανίας Αὐγουστῖνος
† Ὁ Τρανουπόλεως Γερμανός
† Ὁ Νέας Ἰερσέης Εὐάγγελος
† Ὁ Ρόδου Κύριλλος
† Ὁ Ρεθύμνης καὶ Αὐλοποτάμου Εὐγένιος
† Ὁ Κορέας Ἀμβρόσιος
† Ὁ Σιγκαπούρης Κωνσταντῖνος
† Ὁ Αὐστρίας Ἀρσένιος
† Ὁ Σύμης Χρυσόστομος
† Ὁ Σικάγου Ναθαναήλ

Оригинальный текст(англ.)

PATRIARCHAL AND SYNODAL TOMOS
For the Bestowal of the Ecclesiastical Status of Autocephaly to the Orthodox Church in Ukraine

Bartholomew, by God’s mercy Archbishop of Constantinople-New Rome and Ecumenical Patriarch:
“You have come to Mount Zion … and to the Church of the first-born” (Heb. 12.22–23), as the blessed Paul, apostle to the nations, declares to all the faithful, appropriately likening the Church to a mountain to affirm conviction and recognition as well as steadfastness and stability. For although the Church of God both is and is called one flock and one body of Christ — everywhere sharing the confession of Orthodox faith, the communion through the sacraments in the Holy Spirit, and the constancy of apostolic succession and canonical order — already from the earliest apostolic times it also consists of local and native Churches internally self-administered by their own shepherds, teachers and servants of the Gospel of Christ, namely, their regional Bishops, not only for the historical and secular significance of these cities and lands, but also for the particular pastoral needs of these places.
Therefore, inasmuch as the most devout and divinely-protected country of Ukraine has been fortified and magnified by heavenly providence, while also acquiring comprehensive political independence, and inasmuch as its civil and church leaders have avidly sought its ecclesiastical self-administration over more than thirty years — thereby further echoing previous similar requests periodically addressed by its people to the most holy Apostolic Throne of Constantinople, which is obliged by a lengthy canonical tradition to care for the holy Orthodox Churches facing difficulties, especially those with which it has always been associated through canonical bonds, such as the historical Metropolis of Kyiv — our Modesty, along with our most reverend Metropolitans and most honorable beloved brothers and concelebrants in the Holy Spirit, in the imperative concern of the Great Church of Christ within the Orthodox world for healing long standing schisms and divisions in the local Churches, unanimously determine and declare that the entire Orthodox Church contained within the boundaries of the politically constituted and wholly independent State of Ukraine, with its sacred Metropolitan, Archdiocesan and Episcopal sees, its monasteries and parishes, as well as all the ecclesiastical institutions therein, operating under the Founder of the One, Holy, Catholic and Apostolic Church, our Godman Lord and Savior Jesus Christ, shall hereafter exist as canonically AUTOCEPHALOUS, independent and self-administered, having and recognizing as its First Hierarch in all church matters its presiding canonical Primate, who shall bear the title “His Beatitude Metropolitan of Kyiv and all Ukraine,” without any lawful addition or deletion to this title without permission from the Church of Constantinople. This Primate shall preside over the Holy Synod, annually comprised of Hierarchs invited by rotation and seniority from those serving within the geographical boundaries of Ukraine. This is how the affairs of the Church shall be governed in this land, as the sacred and holy Canons declare, freely and in the Holy Spirit and unimpeded, far from any other external interference.
Moreover, we recognize and declare this Autocephalous Church, established within the boundaries of the sovereign territory of Ukraine by means of this signed Patriarchal and Synodal Tomos, as our spiritual daughter, and recommend that all Orthodox Churches throughout the world acknowledge and commemorate it by the name “Most Holy Church of Ukraine” with its see in the historic city of Kyiv, without being henceforth entitled to establish bishops or found extraterritorial altars in regions already lawfully dependent on the Ecumenical Throne, which bears canonical competence over the Diaspora, but instead restricting its proper jurisdiction within the territories of the State of Ukraine. Indeed, we bestow upon this autocephalous ecclesiastical Authority all the attending privileges and sovereign rights, so that from this day the Metropolitan of Kyiv and all Ukraine shall commemorate “Every Orthodox Diocese” during the liturgy, while the surrounding choir of most holy Hierarchs shall commemorate his name as First Hierarch and Primate of the most holy Church in Ukraine. As for matters related to internal ecclesiastical administration, these shall be arbitrated, adjudicated and determined absolutely by the Primate and the Holy Synod, adhering to the evangelical and other teachings — in accordance with sacred Tradition and the venerable canonical regulations of our Holy Orthodox Church, as well as the teaching and injunction of Canon 6 of the First Ecumenical Council in Nicaea, which dictates that “whereas the common vote of all is reasonable and in accordance with the ecclesiastical canon, in cases where two or three disagree by reason of personal rivalry, let the vote of the majority prevail” — while further preserving the right of all Hierarchs and other clergy to address petitions of appeal to the Ecumenical Patriarch, who bears the canonical responsibility of irrevocably passing judgment over matters related to bishops and other clergy in local Churches, in accordance with the sacred Canons 9 and 17 of the Fourth Ecumenical Council in Chalcedon.
In addition to the above, we declare that the Autocephalous Church in Ukraine knows as its head the most holy Apostolic and Patriarchal Ecumenical Throne, just as the rest of the Patriarchs and Primates also do, while having along with its other canonical obligations and responsibilities, as its foremost mission, the preservation of our Orthodox Faith inviolable as well as the canonical unity and communion with the Ecumenical Patriarchate and the other local Orthodox Churches unwavering. Furthermore, the Metropolitan of Kyiv and all Ukraine, as well as the Hierarchs of the most holy Church of Ukraine, are from now on elected in accordance with the provisions of the holy and sacred Canons as well as the relevant regulations of its Constitutional Charter, along with mandatory agreement in all matters on the regulations of the present Patriarchal and Synodal Tomos. All the Hierarchs have the duty to shepherd the people of God in a manner pleasing to God, advancing, in the fear of God, peace and concord in their country and Church.
Nonetheless, in order that the bond of spiritual unity and association of the holy Churches of God may remain in every way undiminished — for we have been instructed “to maintain the unity of the Spirit in the bond of peace” (Eph. 4.3) — His Beatitude the presiding Metropolitan of Kyiv and all Ukraine is required to commemorate, in accordance with the ancient traditions of our holy Fathers, the Ecumenical Patriarch, Their Beatitudes the Patriarchs and other Primates of the local Autocephalous Churches, in the sequence of the Diptychs, according to canonical order, assuming his proper place after the Primate of the Church in the Czech Lands and Slovakia both in the sacred Diptychs and church assemblies.
At the same time, the Orthodox Church in Ukraine, through its Primate or else the canonical locum tenens on the Throne of Kyiv, is obliged to participate in periodical Inter-Orthodox consultations on significant canonical, doctrinal and other issues, in accordance with the sacred custom of the Fathers that has prevailed from the outset. The First Hierarch, after being installed, must also immediately dispatch the necessary Irenic Letters concerning his establishment both to the Ecumenical Patriarch and the other Primates, just as he is also entitled to receive the same from these, while commencing his irenic journey as customary from the First-Throne Church of Constantinople, wherefrom it will likewise receive the Holy Myron as affirmation of its spiritual unity with the latter. In the case of major issues of ecclesiastical, doctrinal and canonical nature, His Beatitude the Metropolitan of Kiev and all Ukraine must, on behalf of the Holy Synod of his Church, address our most holy Patriarchal and Ecumenical Throne, seeking its authoritative opinion and conclusive support, while the prerogatives of the Ecumenical Throne over the Exarchate and Sacred Stavropegial institutions in Ukraine shall be preserved unmitigated.
Consequently, on the basis of all the above and on the basis of these conditions, our Holy Great Church of Christ blesses and declares the Orthodox Church in Ukraine as Autocephalous, invoking the abundant gifts of God and boundless treasures of the All-Holy Spirit upon the venerable Hierarchy, the righteous clergy and pious people throughout the land of Ukraine, and praying that the First and Great High Priest Jesus Christ — through the intercessions of our all-holy and most blessed lady, the Theotokos and ever-virgin Mary; the holy and glorious prince Vladimir, equal to the apostles; the holy and glorious queen Olga; our venerable and God-bearing Fathers, the ascetics and monastics of the Kyiv Lavra and all the Monasteries — may forever support the Autocephalous Church of Ukraine, now reckoned in the body of the One, Holy, Catholic and Apostolic Church, and grant it stability, unity, peace and increase for His glory and that of the Father and the Holy Spirit.
These things, then, are deemed and determined, joyfully proclaimed to you from the venerable Center of Orthodoxy, having been ratified in synod, whereas this Patriarchal and Synodal Tome is issued for permanent protection, being recorded and signed in the Code of the Great Church of Christ in Constantinople, delivered in an identical and accurate copy to His Beatitude Epifanios, the Primate of the Most Holy Church of Ukraine, and to His Excellency the President of Ukraine, Mr. Petro Poroshenko, for abiding verification and permanent confirmation.
On this sixth day of the month January of the year two thousand and nineteen,
Of the XII indiction
+ Bartholomew of Constantinople, hereby determines in Christ God
+ Panteleimon of Vryoula
+ Gennadios of Italy and Malta
+ Avgoustinos of Germany
+ Germanos of Tranoupolis
+ Evangelos of New Jersey
+ Kyrillos of Rhodes
+ Evgenios of Rethymnon and Avlopotamos
+ Ambrose of Korea
+ Konstantinos of Singapore
+ Arsenios of Austria
+ Chrysostomos of Symi
+ Nathanael of Chicago